с. Родниківка. Родниківський ДНЗ

 





Наші педагоги

Машкаринець Ольга Петрівна  - вихователь. Освіта середня спеціальна. 23.09.1967.
Гвоздь Ганна Дмитрівна - вихователь. Освіта середня спеціальна. 23.06.1962.
Петрус Іван Іванович - музичний керівник. Освіта вища. 15.01.1986.

 

Всі ми родом із дитинства, а значить - із дитячого садка

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наш дитячий садок - це милі, добрі, розумні, веселі, галасливі, чудові діти! Все, що ми робимо в нашому дитячому саду - ми робимо заради них, заради того, щоб вони росли і розвивались.

Наш дитячий садок це батьки. Вони головні помічники в нашій роботі,і ми їм за це дуже вдячні.

Наш дитячий садок - це співробітники. Найпрацьовитіші, творчі люди. Які все вміють, вболівають за все душею, люблять дітей.

Наш дитячий садок це сім'я. І , як у будь-якій дружній родині, у нас є свої традиції.

Наш дитячий садок це унікальна система, яка зєбезпечує догляд, розвиток, харчування, виховання та оздоровлення. Жодна система не виконує стільки функцій одночасно.

Наш дитячийсадок це живий організм, який дихає, відчуває, радіє, засмучується. У нас є свій соціально-моральний пріоритет.

 

Ми намагаємось проникнути в кожне дитяче серце, поселити в ньому радість, любов, доброту і красу

 

Всю злагоджену та професійну працю в дошкільному навчальному закладі забезпечують:

  • завідувач – Пичкар Людмила Михайлівна;
  • вихователь – Машкаринець Ольга Петрівна, «спеціаліст вищої категорії», 

Що необхідно для того, щоб стати гарним вихователем?

Вихователь повинен багато знати і уміти. Перед ним стоїть непросте завдання - навчити дитину сприймати і розуміти всепрекрасне у світі: природу, музику, поезію. Вихователь повинен уміти шити, майструвати, грати і співати з дітьми. Вихователь завжди має бути цікавий для своїх дітей. Хоча би в одній галузі він повинен володіти якимись особливими даними, наприклад: бути відмінним спортсменом або хорошим співаком. Також йому треба дуже багато читати. Він має знатися на дитячій художній літературі.

Вихователь не лише організовує роботу дитячого колективу в цілому, але особисті взаємини дітей між собою. Зовнішність вихователя відіграє не останню роль у вихованні дітей. Вони дуже люблять, якщо вихователь привабливий, охайно одягнений і зачесаний, життєрадісний і веселий, має почуття гумору.

Приємний зовнішній вигляд, м'яка манера звертання приваблюють не лише дітей, але і на батьків справляють гарне враження.

2Перед вихователем стоїть нелегке завдання - будучи дорослою людиною, яка розвиває і навчає дітей, розуміти і відчувати дитячий світ, поєднувати в собі строгість і доброту, пошану до маленької людини і вимогливість. Адже діти такі різні! Одним подобається жити по правилах, за допомогою яких вони відчувають приналежність до світу дорослих, іншим же, навпаки, хочеться робити те, що не можна, - так вони відстоюють свою особистість. Тому вихователям потрібні терпіння і гнучкість мислення, щоб індивідуально й точно застосовувати знанняпедагогіки та психології.

Головний метод у навчанні, розвитку і вихованні дітей - це гра. Мудрі вихователі мало забороняють і багато грають. Адже діти живуть у грі, на власному досвіді переконуюсь, як неприємно, коли ображають слабкого, і як радісно отримати допомогу, коли ти її потребуєш. Вони вчаться поважати себе і інших, "витягуючи ріпку" або "рятуючись від вовка". Майстерність вихователя полягає в тому, що він знає, коли несміливу дитину треба підтримати, "призначивши її вовком", а агресивну – навчити співчуттю "зробивши козеням".

Помітивши у дитині здібності, вихователь повинен не лише підтримати паростки майбутніх починань, але й переконати батьків в необхідності розвивати дитину. Тут йому не обійтися без спостережливості, гарної пам'яті і тактовності.

 

Професійна майстерність колективу,яка бере участь в освітньо - розвивальному процесі ДНЗ.

 

Освітній рівень педагогів:

3

 

 

 Із всіх професій, які є у світі,

 З усіх ремесел на землі

 Одна лише красується у світлі,

 І світло це сподобалось мені.

 

 О, вихователь! Ти даруєш світло,

 Ти вчиш любові, мудрості і доброти,

 Щоб у малих серденьках було завжди літо6

 Без смутку, прикрості і самоти.

 

Своїм теплом ти прихиляєш небо.

 В маленькому житті лишаєш добрий слід.

 І крізь роки дитина пам’ятатиме про тебе,

 Бо вибрав ти, мабуть, найвищу із доріг.

 

 І нагорода є твоя безцінна,

 Бо Бог на всіх нас дивиться згори.

 За те, що серце віддаєш дитині

 Душа твоя не знає смутку й самоти.

 

 

 

1